Міома матки: симптоми, діагностика та методи лікування

Міома матки (лейоміома) — доброякісне утворення, що розвивається з м’язового шару матки. Вузли можуть мати різні розміри й розташовуватися в стінці матки, біля її зовнішньої поверхні або деформувати порожнину. У частини жінок міома не спричиняє симптомів і виявляється випадково під час УЗД.

Які прояви можливі

Міома може бути пов’язана з рясними або тривалими менструаціями, болем, тиском унизу живота, частим сечовипусканням та анемією через крововтрату. Однак ці скарги не є специфічними: причини уточнюють під час обстеження. Поодинокий маленький вузол без симптомів не обов’язково потребує лікування.

Чому важливе розташування вузла

Підслизові вузли, що виступають у порожнину матки, можуть впливати на характер кровотеч. Вузли в товщі стінки або на зовнішній поверхні іноді проявляються інакше. Лікар оцінює також кількість міом, їхні розміри, можливе збільшення матки та плани пацієнтки щодо вагітності.

Спостереження, ліки чи втручання

Вибір залежить від симптомів, анемії, локалізації вузлів, репродуктивних планів та побажань пацієнтки. Можливі спостереження, медикаментозне зменшення кровотечі та індивідуально підібрані втручання. Міомектомія означає видалення вузла зі збереженням матки, але не підходить автоматично кожній пацієнтці й має власні ризики.

Коли варто звернутися

Консультація особливо потрібна, коли менструації стали рясними, з’явився тиск у тазу або симптоми анемії. При необхідності обговорити хірургічну тактику можна ознайомитися з інформаційною сторінкою лапароскопічних втручань у гінекології; сама наявність сторінки не означає призначення операції.

• Можлива відсутність будь-яких симптомів.
• Рясні чи тривалі менструації, відчуття тиску або болю внизу живота.
• Іноді — частіше сечовипускання, закрепи або дискомфорт під час статевого життя.
• При тривалій крововтраті можливі слабкість та ознаки анемії.

Симптоми залежать від розміру й розташування вузлів; їх недостатньо для самодіагностики.

Основою оцінки зазвичай є анамнез, огляд та УЗД органів малого таза. Лікар описує розміри, число й локалізацію вузлів. При аномальних кровотечах додатково можуть оцінювати загальний аналіз крові; за показаннями — досліджувати порожнину матки або використовувати інші методи візуалізації.

Безсимптомні невеликі міоми іноді лише спостерігають. За потреби застосовують методи контролю болю чи кровотечі, а також втручання з урахуванням розташування вузла, планів щодо вагітності та індивідуальних ризиків. Жоден тип операції не гарантує певного репродуктивного результату.