Інтравітреальні ін’єкції анти-VEGF: показання і контроль

Інтравітреальне введення анти-VEGF — метод лікування окремих захворювань сітківки та макули, при яких патологічні судинні процеси призводять до набряку або витоку рідини. Ін’єкцію призначає офтальмолог після підтвердження показань.

Що варто знати

Анти-VEGF-препарати діють на сигнальні шляхи судинного фактора росту та можуть зменшувати патологічну проникність судин. Таке лікування застосовують при певних формах діабетичного макулярного набряку, неоваскулярної вікової макулярної дегенерації та деяких інших захворюваннях сітківки.

Коли потрібна оцінка офтальмолога

Пацієнти звертаються з викривленням прямих ліній, зниженням центрального зору, появою темної плями у центрі зображення чи погіршенням читання. Але потребу в ін’єкції визначають не за скаргою, а за результатами обстеження та типом патології.

Що важливо відрізнити

Ін’єкції анти-VEGF не є універсальним способом «відновлення зору» при будь-якій катаракті, глаукомі або помутнінні. Важливо відрізняти макулярний набряк, рубцеві зміни, крововилив та інші стани з різними схемами лікування.

Як проводять обстеження

Перед лікуванням оцінюють гостроту зору, стан очного дна, виконують ОКТ макули, за потреби інші дослідження. Лікар з’ясовує протипоказання, поточні хвороби, пояснює стерильність процедури, ризики та частоту контрольних оглядів.

Можливі підходи до лікування

Ін’єкції виконують в асептичних умовах із місцевим знеболенням; схема залежить від захворювання та реакції сітківки на терапію. Може знадобитися декілька введень та повторні ОКТ. Прогноз індивідуальний; гарантованого відновлення зору немає.

Коли потрібна термінова допомога

Сильний або наростаючий біль, почервоніння та погіршення зору після ін’єкції можуть бути ознаками серйозного ускладнення. Не чекайте наступного планового візиту — зверніться по невідкладну офтальмологічну допомогу.

Пов’язані матеріали

Діабетична ретинопатія. Захворювання сітківки та макули. ОКТ ока.

Пацієнти звертаються з викривленням прямих ліній, зниженням центрального зору, появою темної плями у центрі зображення чи погіршенням читання. Але потребу в ін’єкції визначають не за скаргою, а за результатами обстеження та типом патології.

Перед лікуванням оцінюють гостроту зору, стан очного дна, виконують ОКТ макули, за потреби інші дослідження. Лікар з’ясовує протипоказання, поточні хвороби, пояснює стерильність процедури, ризики та частоту контрольних оглядів.

Ін’єкції виконують в асептичних умовах із місцевим знеболенням; схема залежить від захворювання та реакції сітківки на терапію. Може знадобитися декілька введень та повторні ОКТ. Прогноз індивідуальний; гарантованого відновлення зору немає.