Цироз печінки: симптоми, діагностика та лікування

Цироз печінки — хронічний стан, за якого нормальна тканина органа поступово заміщується рубцевою, що порушує його будову й функції. Причини можуть включати хронічні вірусні гепатити, алкоголь-асоційоване та метаболічне ураження печінки й інші хвороби. Рання стадія часто не має характерних симптомів.

Особливості захворювання

У міру прогресування можливі слабкість, зменшення м’язової маси, втрата апетиту, свербіж та набряки. При декомпенсації можуть з’явитися асцит — накопичення рідини в животі, кровотечі з варикозно розширених вен, жовтяниця чи печінкова енцефалопатія. Це не «звичайні симптоми травлення», а потенційно небезпечні ускладнення.

Що важливо не переплутати

Не кожна тяжкість під правим ребром означає цироз; водночас нормальне самопочуття не завжди виключає фіброз. Діагноз не встановлюють лише за одним УЗД або рівнем АЛТ: необхідна комплексна оцінка функції печінки та причини пошкодження.

Як підготуватися до прийому

Підготуйте попередні аналізи крові, УЗД, еластографію, дані про гепатити, приймання ліків та епізоди кровотеч. Якщо вже є цироз, важливі інформація про набряки, збільшення живота, сплутаність свідомості, поточне лікування й попередні госпіталізації.

Пов’язані питання

Докладніше про споріднені питання: Жовтяниця та темна сеча, Хронічні гепатити.

Інформацію про діагностику й лікування наведено для розуміння можливих рішень, а не як готове призначення. Конкретний план визначають після консультації й оцінки результатів обстежень.

Втома, свербіж, схуднення, втрата апетиту, синці, набряки, збільшення живота, жовтяниця. При ускладненнях можливі кровотеча, сонливість, дезорієнтація чи зміни поведінки.

Лікар оцінює причину, стадію хвороби й наявність ускладнень. Можуть знадобитися лабораторні показники функції печінки, вірусні маркери, ультразвукові дослідження, еластографія та скринінг небезпечних наслідків цирозу за індивідуальним планом. Частина пацієнтів потребує вузькоспеціалізованого спостереження.

Тактика спрямована на лікування причини, запобігання ускладненням, харчову підтримку й регулярний контроль стану. Самолікування діуретиками, «очищення печінки» та самовільні зміни призначеної терапії можуть нашкодити. За декомпенсації необхідний спеціалізований нагляд.