Посттромботичний синдром: набряк ноги після тромбозу

Посттромботичний синдром (ПТС) — можливий віддалений наслідок тромбозу глибоких вен. Після утворення тромбу можуть залишитися порушення прохідності вени або роботи її клапанів, через що підвищується венозний тиск і виникають хронічні скарги. Синдром розвивається не в кожного пацієнта після тромбозу.

У матеріалах клініки, наданих для Хмільового Дмитра Андрійовича, описано посттромботичну хворобу серед венозних станів, що потребують спостереження. Сторінка стосується тривалих наслідків тромбозу і не є інструкцією для самостійного лікування гострого тромбозу.

Коли симптоми можуть з’явитися

Набряк, важкість або біль можуть тривати після перенесеного тромбозу або проявитися пізніше. Іноді розвиваються свербіж, потемніння й ущільнення шкіри, а в тяжких випадках — виразки. Інтенсивність симптомів змінюється, зокрема після тривалого стояння.

Посттромботичний синдром чи повторний тромбоз

За зовнішніми ознаками самостійно надійно відрізнити загострення хронічних скарг від нового тромбозу неможливо. Раптовий односторонній набряк, посилення болю або зміна кольору кінцівки потребують термінової медичної оцінки. При підозрі на гострий тромбоз лікар визначає необхідність невідкладного УЗД та іншої діагностики.

Чому важливе подальше спостереження

Тривалі венозні порушення можуть впливати на працездатність, фізичну активність і стан шкіри. Лікар оцінює симптоми, ступінь набряку, попереднє лікування тромбозу й ризики повторного епізоду, а також визначає тактику полегшення симптомів та догляду за шкірою.

• Тривалий або повторний набряк ноги після раніше перенесеного тромбозу.
• Важкість, біль, відчуття тиску чи втоми кінцівки.
• Потемніння шкіри, сухість, свербіж, ущільнення, іноді виразки.

Ці симптоми не є специфічними. При новому різкому погіршенні потрібно виключити повторний гострий тромбоз.

Флеболог уточнює дату і локалізацію тромбозу, результати минулих обстежень, прийом ліків та динаміку симптомів. Оцінює набряки, стан шкіри, іноді застосовує клінічні шкали; дуплексне УЗД може допомогти оцінити венозну прохідність і рефлюкс. Обсяг досліджень залежить від того, чи є підозра на новий гострий тромбоз.

Тактика спрямована на контроль симптомів і профілактику ускладнень. За показаннями можуть рекомендувати індивідуально підібрану компресію, рухову активність, догляд за шкірою та лікування супутньої венозної патології. Тривалість прийому антикоагулянтів визначають окремо за показаннями до профілактики повторного тромбозу, а не через сам факт посттромботичного синдрому. Самостійно змінювати лікування не можна.