Поверхневий тромбофлебіт: симптоми, обстеження та лікування

Поверхневий тромбофлебіт — стан, за якого в поверхневій вені утворюється тромб і розвивається місцеве запалення. Найчастіше він виникає в ногах, зокрема у варикозно змінених венах. Поверхневі вени розташовані ближче до шкіри, ніж глибокі, але ці системи анатомічно сполучаються.

Чому він може виникати

До можливих чинників належать варикозна хвороба, попередні тромбози, тривала малорухомість, нещодавні втручання чи травма вени. Деякі захворювання та препарати також можуть підвищувати схильність до тромбозів. У конкретної людини причину встановлюють після розмови й огляду.

Чим відрізняється від тромбозу глибоких вен

При поверхневому тромбофлебіті часто помітний болючий ущільнений тяж під шкірою. Тромбоз глибоких вен може проявлятися набряком і болем усієї ноги, а іноді має неспецифічні прояви. Відрізнити стани лише за фотографією не можна. Поширення поверхневого тромбу до місця з’єднання з глибокою системою підвищує ризик ускладнень.

Чому не варто відкладати огляд

Обсяг тромбозу, його розташування та супутні фактори ризику визначають потребу в УЗД і вибір лікування. У частини людей симптоми минають протягом кількох тижнів, але не кожен випадок є неускладненим.

• Почервоніння або потемніння шкіри вздовж поверхневої вени.
• Місцеве тепло, болючість і набряк.
• Щільний, іноді вузлуватий тяж, який відчувається під шкірою.
• Біль під час дотику або ходьби, дискомфорт у зоні ураження.
• Поширення почервоніння, різке збільшення болю або набряк усієї ноги — привід для швидкої оцінки.

Подібні ознаки можливі також при запаленні шкіри та інших станах. Наявність видимих варикозних вен не підтверджує і не виключає поверхневий тромбоз.

Лікар з’ясовує, коли з’явилися симптоми, чи були тромбози, операції, знерухомлення або інші чинники ризику; оглядає ділянку ураження та оцінює набряк ноги.

Дуплексне ультразвукове дослідження може показати протяжність поверхневого тромбу, його близькість до з’єднання з глибокими венами та допомогти виключити супутній тромбоз глибоких вен. Від цього залежить, чи достатньо симптоматичної допомоги, чи потрібне спеціальне лікування.

При неускладненому перебігу лікар може порадити зберігати посильну активність, використовувати місцеві заходи для полегшення болю та відповідні знеболювальні за відсутності протипоказань. Компресію підбирають індивідуально.

Якщо тромб великий, розташований поблизу глибоких вен або є інші фактори ризику, лікар може розглядати антикоагулянтну терапію за відповідною схемою. Самостійно починати чи припиняти такі препарати не можна: рішення залежить від ризику тромбозу й кровотеч.

Не масажуйте інтенсивно болючу ущільнену вену й не використовуйте зігрівальні процедури замість діагностики.