Що ж такого дає нам сон, і що ми про нього знаємо?
Мозок людини має свої фази сну. Кожні півтори години він переходить в особливий стан, коли очі починають рухатися в орбітах. Це, так звана фаза «швидкого сну», або фаза швидкого руху очей - Rapid Eye Movement .
Щоб тіло не повторювало рухи за очима, мозок паралізує його, хімічно затримуючи сигнали до м'язів.
Саме відкриття вченими швидкого сну і сформувало поняття – цикл.
Цикл триває приблизно 90 хвилин, і для гарного відпочинку людині необхідно 5-6 циклів сну, а отже 6-9 годин.
Є багато експериментів про те, як можна поділити сон: спати по 1,5-2 години через проміжки часу, засинати шість разів по 30 хвилин, як Леонардо Да Вінчі, чи ділити сон на частину вночі- частину вдень.
Але всі вони не довготривалі, а це означає, що даних про вплив такого режиму сну на організм у віддаленому часі не зібрано.
В одному вчені більш-менш одностайні – цикли сну краще не розривати. Але тут теж є проблема, цикли сну неоднорідні. Фази швидкого сну всередині циклу стають більш довшими ближче до ранку. Саме в цей час нам сняться найяскравіші сновидіння. Якщо прокинутися у таку фазу – сон запам'ятається надовго.
А от тим, в кого слабке серце таке «кіно» може нашкодити. Як це не прикро, а найбільша кількість смертей відбувається саме на світанку.
Цікаво, що сни бачать навіть сліпі від народження люди, але не в картинках, а на рівні відчуттів. Що буде, якщо не доспати? Навіть одна безсонна ніч збиває ритмічність мозкової активності і надолужити нестачу за наступну ніч не вийде. Лише через три доби організм прийде до норми. Але є окремі супермени, що добре себе почувають і в стані регулярного недосипання. Необхідність довго спати знижується з віком.
А що можна сказати про фазу повільного сну?
Вона поділяється на кілька стадій з повільними переходами. Найприємніша для нас – стадія дрімання. Але в ній є таке цікаве явище: раптом ми відчуваємо, що падаємо з висоти і прокидаємося. Вчені шукають відповідь на питання, від чого таке трапляється, але напевно не знає поки що ніхто. Найпоширеніша версія – невдалий перехід з під впливу симпатичної нервової системи на парасимпатичну.
Далі йде стадія легкого сну і завершує її стадія глибокого сну, коли всі системи організму гальмують швидкість. В цей момент відстань між клітинами мозку збільшується, а всі небезпечні білки вимиваються з нього, віддаляючи нас від хвороби Альцгеймера.
Уві сні йде перерозподіл інформації, що ми отримали за день. Щось відкидається, щось переходить з короткострокової пам'яті у довгострокову. Вважається, що за фізичне відновлення відповідає повільна фаза сну, а за психічне – швидка фаза.
Ті, хто спить 7-8 годин мають найменші ризики померти передчасно. А от ті, хто занадто довго спить мають більше шансів постаріти раніше. Занадто довгий сон стирає кінчики хромосом.
Навіщо ж нам сновидіння? А ніхто не знає. Є багато припущень і версій, але це дуже загадкове явище, поки що.