Map
Завітайте до нас за адресою:
м. Вінниця, вул. Хмельницьке Шосе 96 Г
Map
+38(0432)55-11-63, +38(0432)55-11-64,
+38(097)463-12-03

Синдром хронічної втоми

Термін «синдром хронічної втоми» з’явився в 1984 р. в США, але сам феномен швидкої і тривалої стомлюваності, фізичної слабкості, розбитості в якості провідної ознаки нездужання відомий з початку століття. Подібні стану під назвами «неврастенічний синдром», «астенодепрессівних синдром», «нейроміастенія» описувалися лікарями ще в кінці минулого століття.

Слід відрізняти синдром хронічної втоми (СХВ) від простої втоми, яка не є хворобою, а всього-лише природна реакція організму на перевтому, сигнал про те, що йому гостро необхідний відпочинок. А СХВ — це безпричинна, сильно виражена, що вимотує загальна втома, не минає після відпочинку, заважає людині жити у звичному для неї ритмі. СХВ маскується під інші хвороби, тому розпізнати підступний недуг вельми непросто.

Лікарі домовилися, що підстава для діагнозу — поєднання двох основних і восьми з 11 малих симптомів.

Основні симптоми:

* Раптове виникнення виснажливої ​​слабкості.

* Втома прогресує і не проходить після відпочинку.

* У хворого майже вдвічі знизилася працездатність за останні 6 місяців.

* Немає інших видимих ​​причин або хвороб, які можуть викликати неминущу втому.

Малі симптоми:

* Прогресуюча або тривала втома, особливо виражена після будь-яких фізичних навантажень, які перш за переносилися легко.

* Низькотемпературна лихоманка.

* Часта біль у горлі.

* Хворобливість в лімфовузлах.

* М’язова слабкість.

* Міалгія — біль у м’язах.

* Розлад сну (безсоння або, навпаки, сонливість).

* Головний біль незвичайного характеру.

* Мігруюча біль у суглобах.

* Нейропсихічні розлади: підвищена чутливість до яскравого світла, розлад зору (плями перед очима), забудькуватість, дратівливість, нерішучість, зниження розумової активності та здатності до концентрації уваги.

* Депресія.

Отже, головним діагностичним критерієм СХВ є постійна втома зі зниженням працездатності, що виникає на тлі звичайного здоров’я, триває не менше 6 місяців і не пов’язана з якими-небудь іншими захворюваннями.

Симптоми СХВ виявляються не відразу. Найчастіше СХВ починається з грипоподібного стану (типу ГРВІ): підвищення температури тіла, біль у горлі, збільшення лімфатичних вузлів, головні болі. Потім швидко, протягом декількох годин або днів, приєднується незрозуміла генералізована м’язова слабкість, болючість окремих м’язів, поліартралгіі (болі в суглобах), виснаженість після фізичних навантажень, не відновлюється самостійно протягом доби. Розгорнутий синдром включає також розлади сну, зниження пам’яті та інтелекту, депресивні явища і змінені стани свідомості, які не є вторинними, а входять у структуру синдрому.

Симптоми у дітей і дорослих схожі. Так само проявляється втому, створює нездоланні труднощі o при будь-якій напрузі. Діти частіше скаржаться на головний біль, біль у горлі, животі, в м’язах і суглобах, на порушення сну, погіршення пам’яті, неуважність і болючість в лімфовузлах. Крім того, у них бувають підвищена температура, нічне потовиділення, висип, запаморочення, утруднене сечовипускання, світлобоязнь і підвищена шкірна чутливість. Нерідко дітям, хворим СХВ, доводиться стикатися з проблемою недовіри з боку дорослих — рідних, педагогів, лікарів.

Адже дитина, як правило, зовні виглядає здоровим, але при цьому скаржиться на постійну втому, небажання ходити до школи. Розмови в його присутності-чи справді він хворий або вправно симулює недуга — шкодять його психіці, він перестає ділитися з дорослими своїми труднощами, відмовляється від допомоги лікаря, ніж тільки посилює хворобу. У цей момент допомогти дитині повинен не тільки лікар-імунолог, але і психолог.

Самостійно подолати втому, позбутися від інших симптомів, повернутися до нормального активного способу життя і навчання дитині непросто. А зробити це треба якомога швидше, щоб не посіяти в малюку відчуття невпевненості в собі і своїх силах. До недавнього часу була популярна вірусна гіпотеза виникнення СХВ. Вірус, відповідальний за СХВ, до цих пір шукають в Інституті синдрому хронічної втоми в Каліфорнії. До цього спонукають спалахи СХВ, що спостерігалися за останні 60 років в Неваді, в лондонському Королівському госпіталі та деяких інших місцях. Виявлення вірусного присутності (герпес-, ентеро-, ретровірус, вірус Коксакі та ін) пояснюється можливим дефектом інтерферонового рівня захисту даних індивідуумів (зниженим імунітетом). СХУ пробиває пролом в імунітеті.

Тому проводять імунологічні дослідження, щоб призначити відповідну иммунокоррекцию. Наприклад, у пацієнтів спостерігається зниження кількості кілерних клітин (НК-клітин) або їх функціональної активності. Деякі вчені припускають, що при СХВ відбуваються певні зміни з Т-клітинами і їх продукцією — цитокінами. Але ці гіпотези поки ще потребують серйозних підтверджень.

Поки що не існує тестів, характерних тільки для діагностики СХВ. Тому лікарі призначають вірусологічні та імунологічні дослідження, різні види сканування головного мозку, які дозволяють підтвердити або спростувати всі можливі альтернативні захворювання зі схожими симптомами. Наприклад, супутня хронічна втома не залишає пацієнтів, які страждають ятрогенної хворобою, апное або нарколепсією, онкологічними захворюваннями, інфекційним гепатитом В або С, переживають ускладнення після медикаментозного лікування.

Навіть у початковій стадії СНІДу є цілий ряд симптомів, дуже нагадують СХВ. Дуже важливо не сплутати ці важкі недуги з синдромом. Прийнято вважати, що більш схильні до синдрому хронічної втоми жінки. Найбільш небезпечний вік від 25 до 45 років. Хоча захворіти може і дитина, і підліток. Певний час у США була поширена думка, що СХВ найчастіше буває у людей, занадто усердствующих на роботі.

Тоді за синдромом навіть закріпили термін «yuppie flu». Якщо перекладати дослівно, виходить дуже довго — «інфекція заможних людей, які працюють за фахом та провідних світський спосіб життя». Сьогодні фахівці схильні вважати: СХУ не визнає соціальних відмінностей і вражає як трудоголіків, так і тих, хто не дуже-то перетруджуються на службі.

Тривалість СХВ різна: в одних пацієнтів одужання настає швидко, буквально протягом декількох місяців, інші відчувають прогресуюче погіршення, що триває роками. Трапляється, що хвороба носить циклічний характер — ремісії чергуються з періодами загострення. Стан при СХВ може здатися таким незвичайним, що у пошуках методів швидкого зцілення у деяких людей виникає спокуса лікуватися нетрадиційно і не в лікувальному закладі. Робити цього не варто.

На жаль, навряд чи вдасться розробити один ефективний препарат для лікування СХВ до тих пір, поки не буде знайдена основна причина цієї недуги. Але не слід думати, що сьогодні цю хворобу взагалі не вміють лікувати.

Основний принцип допомоги пацієнтам полягає у комплексній симптоматичної терапії. Її зазвичай починають із застосування препаратів, що сприяють поліпшенню загального стану пацієнтів, нормалізації сну, відновленню розумової та фізичної активності. Не піддавайтеся настирливої ​​реклами чудодійних ліків, які обіцяють нібито миттєве зцілення від усіх недуг, у тому числі і від СХВ. Прийом вітамінних комплексів зменшує неприємні симптоми.

Серед призначаються полівітамінів та мінералів — вітаміни B12, С, А, Селениум, германій, цинк, залізо, аденозин монофосфат, L-триптофан, сульфат магнію та інші. Для лікування синдрому хронічної втоми в США використовують рослинні препарати, що містять екстракт часнику, ехінацеї, бромелайна, гінкго.

Головна Корисна інформація Синдром хронічної втоми
Ліцензія МОЗ України АГ №602486 від 14.07.2011
© Моє здоров'я - 2012